нетримання, нестриманість
Incontinence — медичний та психологічний термін, що означає нездатність контролювати певні фізіологічні процеси або власні імпульси.
noun — значення 1
The inability of the body to control the discharge of urine or feces.
Нездатність організму контролювати виділення сечі або калу.
Приклади:
The patient was suffering from urinary incontinence.
Пацієнт страждав від нетримання сечі.
Special products are available for those dealing with incontinence.
Для тих, хто має нетримання, доступні спеціальні засоби.
noun — значення 2
A lack of self-restraint or the inability to control one's own desires and impulses.
Відсутність самоконтролю або нездатність стримувати власні бажання та імпульси.
Приклади:
His moral incontinence led to many poor life choices.
Його моральна нестриманість призвела до багатьох невдалих життєвих рішень.
urinary incontinence — нетримання сечі
Приклади:
Urinary incontinence is a common condition among the elderly.
Нетримання сечі є поширеним станом серед людей похилого віку.
fecal incontinence — нетримання калу
Приклади:
The doctor discussed the symptoms of fecal incontinence.
Лікар обговорив симптоми нетримання калу.