Incantation — це термін, що означає магічне заклинання, формулу або ритуальні слова, які використовуються для виклику надприродних сил.
noun: заклинання, магічна формула, закляття, замовляння, магічне слово, ритуальна формула
noun — значення 1
The act or process of using specific words or formulas, often rhyming, during occult ceremonies to produce magical effects.
Процес використання спеціальних слів або формул, часто римованих, під час окультних церемоній для досягнення магічних результатів.
Приклади:
The sorcerer began to chant a powerful incantation.
Чаклун почав виголошувати потужне заклинання.
She whispered an ancient incantation to open the gate.
Вона прошепотіла давню магічну формулу, щоб відчинити ворота.
noun — значення 2
A specific set of words or a formula used to cast a spell or invoke spirits.
Певна послідовність слів або формула, що використовується для накладання чар або виклику духів.
Приклади:
He recited the incantation perfectly.
Він бездоганно прочитав закляття.
noun — значення 3
Any esoteric command or procedure that is repeated rhythmically to achieve a specific result.
Будь-яка езотерична команда або процедура, що ритмічно повторюється для досягнення певного результату.
Приклади:
The ritual felt like a strange incantation.
Ритуал нагадував дивне магічне слово.
recite an incantation — читати заклинання
Приклади:
The witch started to recite an incantation.
Відьма почала читати заклинання.
ancient incantation — давнє закляття
Приклади:
They found an ancient incantation in the book.
Вони знайшли давнє закляття у книзі.