Imply

Значення та приклади

verb — значення 1

To have as a necessary consequence; to lead to something as a consequence.

Мати щось як необхідний наслідок; призводити до чогось як результату.

Приклади:

• The study's findings imply that the drug is effective.

  Результати дослідження припускають, що препарат є ефективним.

• His silence seemed to imply disagreement.

  Його мовчання, здавалося, припускало незгоду.

verb — значення 2

To suggest by logical inference; to hint at something without stating it directly.

Висловлювати щось шляхом логічного висновку; натякати на щось, не стверджуючи це прямо.

Приклади:

• Are you implying that I'm not telling the truth?

  Ви маєте на увазі, що я не говорю правду?

• She didn't say she was angry, but her tone implied it.

  Вона не сказала, що сердиться, але її тон натякав на це.

verb — значення 3

To express suggestively rather than as a direct statement; to insinuate.

Висловлювати щось натяками, а не прямо; вказувати на щось непрямо.

Приклади:

• He implied that the decision was unfair without saying so directly.

  Він натякнув, що рішення було несправедливим, не кажучи цього прямо.

verb — значення 4

To enfold or entangle; to wrap up.

Загортати, обплутувати, втягувати.

Форми слова

• • implies (однина) — має на увазі
• • implying (теперішній час) — маючи на увазі
• • implied (минулий час) — мав на увазі
• • imply (інфінітив) — мати на увазі

Похідні та пов'язані слова