перешкода, імпеданс, акустичний опір
Impedance — це термін, що позначає опір або перешкоду, особливо в контексті фізики та електротехніки.
noun — значення 1
The state of being hindered or the thing that acts as an obstacle to progress.
Стан перешкоджання або те, що діє як перешкода для руху чи розвитку.
Приклади:
The lack of funding was a major impedance to the project.
Брак фінансування був головною перешкодою для проєкту.
They encountered an unexpected impedance in their workflow.
Вони зіткнулися з несподіваною затримкою у своєму робочому процесі.
noun — значення 2
A measure of the total opposition that a circuit presents to alternating current, combining resistance and reactance.
Міра загального опору, який електричне коло чинить змінному струму, що поєднує активний опір та реактивний опір.
Приклади:
The engineer calculated the impedance of the circuit.
Інженер розрахував імпеданс електричного кола.
High impedance is required for this specific sensor.
Для цього конкретного датчика потрібен високий повний електричний опір.
noun — значення 3
A physical quantity analogous to electrical impedance in other energy domains, such as acoustics or mechanics.
Фізична величина, аналогічна електричному імпедансу в інших енергетичних доменах, таких як акустика або механіка.
Приклади:
Acoustic impedance determines how sound waves travel through different materials.
Акустичний опір визначає, як звукові хвилі поширюються крізь різні матеріали.
input impedance — вхідний опір
Приклади:
The amplifier has a very high input impedance.
Підсилювач має дуже високий вхідний опір.
output impedance — вихідний опір
Приклади:
Matching the output impedance is crucial for signal quality.
Узгодження вихідного опору є критично важливим для якості сигналу.
characteristic impedance — хвильовий опір
Приклади:
The cable has a characteristic impedance of 50 ohms.
Кабель має хвильовий опір 50 Ом.