полювання, пошук, флуктуація
Hunting — англійське слово, що означає полювання на диких тварин, пошук чогось або процес визначення телефонних ліній.
noun — значення 1
The act of finding and killing a wild animal, either for sport or with the intention of using its parts to make food, clothes, etc.
Діяльність із пошуку та вбивства дикої тварини, або для спорту, або з метою використання її частин для їжі, одягу тощо.
Приклади:
The king went hunting this morning.
Цього ранку король пішов на полювання.
He likes hunting.
Він любить полювання.
noun — значення 2
The act of looking for something, especially for a job or flat.
Діяльність із пошуку чогось, особливо роботи або квартири.
Приклади:
She's job hunting.
Вона шукає роботу.
noun — значення 3
Fluctuation or oscillation that does not stabilize.
Коливання або осциляція, яка не стабілізується.
Приклади:
The hunting of the needle on the gauge indicated a problem.
Коливання стрілки на датчику вказувало на проблему.
noun — значення 4
The process of determining which of a group of telephone lines will receive a call.
Процес визначення, яка з групи телефонних ліній отримає виклик.
Приклади:
The hunting mechanism ensures efficient call distribution.
Механізм маршрутизації викликів забезпечує ефективний розподіл дзвінків.
hunting dogs — мисливські собаки
Приклади:
The hunting dogs followed the scent of the fox.
Мисливські собаки слідували по запаху лисиці.