полювати, полювання, шукати
Hunt — англійське слово, що означає полювання, пошук або переслідування.
verb — значення 1
To search for and pursue wild animals with the intention of catching or killing them, typically for sport or food.
Шукати та переслідувати диких тварин з метою їх спіймання або вбивства, зазвичай для спорту чи їжі.
Приклади:
He likes to hunt.
Він любить полювати.
Tom likes to hunt.
Том полюбляє полювати.
verb — значення 2
To actively search for something or someone, often with persistence.
Активно шукати щось або когось, часто з наполегливістю.
Приклади:
Fadil continued his hunt for cash.
Фадль продовжив свої пошуки готівки.
verb — значення 3
To chase or drive someone or something away.
Переслідувати або гнати когось чи щось геть.
Приклади:
The dogs were trained to hunt the fox.
Собак тренували гнати лисицю.
noun — значення 1
The activity or sport of pursuing and killing wild animals.
Діяльність або вид спорту, що полягає у переслідуванні та вбивстві диких тварин.
Приклади:
The hunt is over.
Полювання закінчилося.
He went on a hunt for deer.
Він пішов на полювання за оленями.
noun — значення 2
An organized search for something or someone.
Організований пошук чогось або когось.
Приклади:
The police launched a hunt for the missing child.
Поліція розпочала пошук зниклої дитини.
on the hunt — на полюванні; у пошуках
Приклади:
The wolves are on the hunt.
Вовки на полюванні.
The hunter becomes the hunted — Мисливець стає здобиччю
Ситуація змінюється, і той, хто раніше був переслідувачем, сам стає жертвою.
Приклади:
He thought he was in control, but soon the hunter became the hunted.
Він думав, що все контролює, але незабаром мисливець став здобиччю.