заручник
Hostage — це англійське слово, яке означає людину, яка утримується як застава або для примусу до певних дій.
noun — значення 1
A person given as a pledge or security for the performance of the conditions of a treaty or similar agreement, such as to ensure the status of a vassal.
Особа, яка надається як застава або гарантія виконання умов договору чи угоди, щоб забезпечити статус васала.
Приклади:
The treaty required the king to send his son as a hostage.
Договір вимагав від короля надіслати свого сина як заручника.
She was given as a hostage to ensure peace.
Її надали як заручницю для забезпечення миру.
noun — значення 2
A person seized in order to compel another party to act (or refrain from acting) in a certain way, because of the threat of harm to the hostage.
Особа, захоплена з метою змусити іншу сторону діяти (або утримуватися від дій) певним чином, через загрозу шкоди заручнику.
Приклади:
Tom was held hostage.
Тома утримували в якості заручника.
They've got a hostage.
У них є заручник.
noun — значення 3
Something that constrains one's actions because it is at risk.
Щось, що обмежує чиїсь дії, оскільки це перебуває під загрозою.
Приклади:
His reputation was a hostage to his past mistakes.
Його репутація була заручницею його минулих помилок.
noun — значення 4
One who is compelled by something, especially something that poses a threat; one who is not free to choose their own course of action.
Той, хто змушений чимось, особливо тим, що становить загрозу; той, хто не вільний обирати власний шлях дій.
Приклади:
The employees felt like hostages to the company's poor financial situation.
Співробітники відчували себе заручниками поганої фінансової ситуації компанії.
hold someone hostage — тримати когось у заручниках
Утримувати когось як заручника для досягнення певних цілей.
Приклади:
The criminals decided to hold the passengers hostage.
Злочинці вирішили тримати пасажирів у заручниках.