шляхетний, поважаний, почесний
Honorable — прикметник, що описує людину або вчинок, які заслуговують на повагу, мають високі моральні якості та гідність.
adj — значення 1
Behaving in a manner that shows high moral standards, integrity, and decency.
Поведінка, що демонструє високі моральні стандарти, чесність та порядність.
Приклади:
His behavior is always honorable.
Його поведінка завжди шляхетна.
She made an honorable decision to tell the truth.
Вона прийняла благородне рішення сказати правду.
adj — значення 2
Deserving of respect or admiration due to one's character or actions.
Такий, що заслуговує на повагу або захоплення завдяки характеру чи вчинкам.
Приклади:
He is a highly honorable member of our community.
Він дуже шанований член нашої спільноти.
The professor is a very honorable person.
Цей професор — дуже поважаний чоловік.
adj — значення 3
A formal title used to address or refer to certain high-ranking government officials.
Офіційний титул, що використовується для звернення до високопоставлених державних діячів.
Приклади:
The Honorable judge presided over the court session.
Почесний суддя головував на засіданні суду.
honorable discharge — почесне звільнення з військової служби
Приклади:
He received an honorable discharge after his service.
Він отримав почесне звільнення після своєї служби.
honorable mention — почесна згадка
Приклади:
The project received an honorable mention at the contest.
Проєкт отримав почесну згадку на конкурсі.