честь, шанувати, дотримуватися
Honor — це англійське слово, яке означає честь, повагу, гідність або привілей.
noun — значення 1
Recognition of importance or value; respect; veneration, especially for being morally upright or successful.
Визнання важливості або цінності; повага; шанування, особливо за моральну прямоту або успіх.
Приклади:
A farewell meeting was held in honor of Mr Jones.
На честь містера Джонса було влаштовано прощальну зустріч.
He did me the honor of saying that I was right.
Він зробив мені честь, сказавши, що я був правий.
noun — значення 2
The state of being morally upright, honest, noble, virtuous, and magnanimous; excellence of character; favourable reputation; dignity.
Стан моральної прямоти, чесності, шляхетності, чесноти та великодушності; досконалість характеру; сприятлива репутація; гідність.
Приклади:
Tom must choose between honor and death.
Том мусить обрати поміж честю та смертю.
He lost his honor.
Він загубив свою гідність.
noun — значення 3
A token of praise or respect; something that represents praiseworthiness or respect, such as a prize or award.
Знак похвали або поваги; щось, що уособлює заслуги або повагу, наприклад, приз чи нагорода.
Приклади:
She is an honor to our school.
Вона - гордість нашої школи.
noun — значення 4
A privilege, often one that confers distinction or special treatment.
Привілей, часто той, що надає відзнаку або особливе ставлення.
Приклади:
It was an honor to meet the president.
Була честь зустріти президента.
verb — значення 1
To think of highly, to respect highly; to show respect for; to recognise the importance or spiritual value of.
Високо цінувати, високо поважати; виявляти повагу; визнавати важливість або духовну цінність.
Приклади:
We must honor our elders and their wisdom.
Ми повинні шанувати наших старших та їхню мудрість.
The community honored the fallen soldiers with a memorial service.
Громада вшанувала полеглих воїнів поминальною службою.
verb — значення 2
To conform to, abide by, act in accordance with (an agreement, treaty, promise, request, or the like).
Дотримуватися, виконувати, діяти відповідно до (угоди, договору, обіцянки, прохання тощо).
Приклади:
The company promised to honor the warranty agreement.
Компанія пообіцяла дотримуватися гарантійної угоди.
verb — значення 3
To confer (bestow) an honour or privilege upon (someone).
Надавати (дарувати) честь або привілей комусь.
Приклади:
The university will honor the distinguished alumni at the gala.
Університет вшанує видатних випускників на гала-вечері.
verb — значення 4
To make payment in respect of (a cheque, banker's draft, etc.).
Здійснити платіж щодо (чека, банківського переказу тощо).
Приклади:
The bank will honor the cheque upon presentation.
Банк оплатить чек при пред'явленні.
in honor of — на честь
Приклади:
A ceremony was held in honor of the retiring professor.
На честь професора, що виходив на пенсію, було проведено церемонію.
man of honor — чесна людина
Приклади:
He is a man of honor and will always keep his word.
Він чесна людина і завжди дотримується свого слова.
Don't judge a book by its cover — Не суди книгу за обкладинкою
Не слід складати думку про когось або щось, виходячи лише з його зовнішнього вигляду.
Приклади:
He may seem quiet, but don't judge a book by its cover; he's very intelligent.
Він може здаватися тихим, але не суди книгу за обкладинкою; він дуже розумний.