зверхній
High-handed — прикметник, що описує людину або дії, які характеризуються зверхністю, владністю та ігноруванням інтересів інших.
adj — значення 1
Using power or authority in a way that ignores the feelings or rights of other people.
Використання влади або авторитету таким чином, що ігноруються почуття чи права інших людей.
Приклади:
The manager's high-handed approach caused a lot of resentment among the staff.
Зверхній підхід менеджера викликав багато обурення серед персоналу.
He was criticized for his high-handed decision to change the rules without consulting anyone.
Його критикували за владне рішення змінити правила, ні з ким не порадившись.
high-handed manner — зверхня манера
Приклади:
She spoke in a high-handed manner that offended her colleagues.
Вона розмовляла у зверхній манері, що образило її колег.
high-handed tactics — владні методи
Приклади:
The company used high-handed tactics to force employees to work overtime.
Компанія використовувала владні методи, щоб змусити працівників працювати понаднормово.