Height — це англійське слово, що означає вимірювання відстані від основи до верху чогось, або зріст людини чи тварини.
noun: висота, височина, високість, височінь, вишина, зріст
noun — значення 1
The measurement of how tall something is, from the bottom to the top.
Вимірювання того, наскільки високим є щось, від низу до верху.
Приклади:
The height of the tower is above 100 meters.
Висота цієї вежі більше ста метрів.
What is the height of this mountain?
Яка висота цієї гори?
noun — значення 2
The measurement of how tall a person or animal is when standing upright.
Вимірювання того, наскільки високою є людина чи тварина, коли вона стоїть прямо.
Приклади:
She's about the same height as you.
Вона приблизно такого самого зросту що й ти.
He's almost six feet in height.
Він має майже шість футів зросту.
noun — значення 3
A high point or level that has been reached.
Висока точка або рівень, якого було досягнуто.
Приклади:
The company reached new heights of success.
Компанія досягла нових висот успіху.
noun — значення 4
In phonetics, the vertical position of the tongue in the mouth when producing a vowel sound.
У фонетиці, вертикальне положення язика у роті під час вимови голосного звука.
Приклади:
The height of the vowel sound affects its quality.
Висота голосного звука впливає на його якість.
at a height of — на висоті
Приклади:
The plane flew at a height of 10,000 meters.
Літак летів на висоті 10 000 метрів.
peak height — пікова висота
Приклади:
The peak height of the floodwaters was recorded yesterday.
Пікова висота паводкових вод була зафіксована вчора.