передпокій, зал, гуртожиток
Hall — це англійське слово, яке може означати коридор, велику кімнату для зборів, гуртожиток або головну кімнату в середньовічній будівлі.
noun — значення 1
A corridor or a passageway in a building.
Коридор або прохід у будівлі.
Приклади:
Leave your umbrella in the hall.
Залиште парасолю у вітальні.
noun — значення 2
A large room or building used for public gatherings, such as concerts, exhibitions, or banquets.
Велика кімната або будівля, що використовується для публічних зібрань, таких як концерти, виставки або бенкети.
Приклади:
Not a sound was to be heard in the concert hall.
Жодного звуку не було чутно в концертній залі.
I enjoyed the concert except that the hall was cold.
На концерті було весело, але в залі було холодно.
noun — значення 3
A building providing student accommodation at a university or college.
Будівля, що надає житло студентам в університеті чи коледжі.
Приклади:
He lived in a student hall during his first year.
Він жив у студентському гуртожитку протягом першого року.
noun — значення 4
The principal room of a secular medieval building, used for entertaining and administration.
Головна кімната світської середньовічної будівлі, яка використовувалася для прийому гостей та управління.
Приклади:
The lord held court in the great hall of his castle.
Лорд проводив суд у великому залі свого замку.
town hall — ратуша
Приклади:
The clock on the Lviv Town Hall was first installed in the year 1404.
Годинник на львівській ратуші вперше встановили в 1404 році.
entrance hall — вхідний хол
Приклади:
The entrance hall was decorated with flowers.
Вхідний хол був прикрашений квітами.