габітус
Habitus — це термін, що описує загальний вигляд, спосіб життя або соціальні диспозиції індивіда, сформовані повсякденним досвідом.
noun — значення 1
The general physical appearance, posture, and constitution of a person's body.
Загальний фізичний вигляд, постава та конституція тіла людини.
Приклади:
The patient presented with a frail habitus.
Пацієнт мав слабкий габітус.
Doctors often assess the patient's overall habitus during a physical exam.
Лікарі часто оцінюють загальний зовнішній вигляд пацієнта під час огляду.
noun — значення 2
A system of lasting, transposable dispositions that integrate past experiences into a framework for current actions.
Система стійких диспозицій, що інтегрує минулий досвід у структуру для поточних дій.
Приклади:
Sociologists study how social class shapes an individual's habitus.
Соціологи вивчають, як соціальний клас формує габітус індивіда.
His habitus reflects the values of his upbringing.
Його габітус відображає цінності його виховання.
noun — значення 3
The distinctive clothing worn by members of a religious order, symbolizing their way of life.
Характерний одяг, який носять члени релігійного ордену, що символізує їхній спосіб життя.
Приклади:
The monk wore his traditional habitus during the ceremony.
Чернець був одягнений у свій традиційний габітус під час церемонії.
body habitus — тілобудова
Приклади:
The athlete has a strong body habitus.
У цього атлета міцна тілобудова.