вбрання, спорядження
Habiliment — це застарілий або літературний термін, що означає одяг, вбрання або спеціальне спорядження, яке відповідає певному статусу чи ситуації.
noun — значення 1
Articles of clothing, particularly those that signify a person's social status, profession, or a specific formal occasion.
Предмети одягу, особливо ті, що вказують на соціальний статус, професію або відповідають певній урочистій події.
Приклади:
The judge appeared in his official habiliment.
Суддя з'явився у своєму офіційному вбранні.
She chose a simple habiliment for the ceremony.
Вона обрала просте вбрання для церемонії.
noun — значення 2
The equipment, furnishings, or characteristic trappings associated with a particular place or role.
Спорядження, обладнання або характерні атрибути, пов'язані з певним місцем чи роллю.
Приклади:
The workshop was filled with the necessary habiliment for the craft.
Майстерня була заповнена необхідним спорядженням для ремесла.