Ground — це багатозначне англійське слово, яке може означати землю, ґрунт, основу, причину або бути дієсловом, що означає заземлювати, карати або ставити на землю.
noun: земля, ґрунт, дно, основа, підґрунтя, причина, підстава, територія
verb: заземлювати, вбивати струмом, карати, позбавляти привілеїв, забороняти польоти, навчати основам, ознайомлювати, захищати позицію
adj: мелений, подрібнений
noun — значення 1
The surface of the Earth, as opposed to the sky or water or underground.
Поверхня Землі, на відміну від неба, води чи підземелля.
Приклади:
The pirates buried their treasure in the ground.
Пірати закопали скарб у землю.
The truck dumped the sand on the ground.
Вантажівка висипала пісок на землю.
noun — значення 2
Soil or earth, especially as a medium for plant growth.
Ґрунт або земля, особливо як середовище для росту рослин.
Приклади:
The ground is wet after rain.
Земля мокра пiсля дощу.
noun — значення 3
The bottom of a body of water.
Дно водойми.
Приклади:
The ship ran aground on a sandbank.
Корабель сів на мілину на піщаній косі.
noun — значення 4
A basis, foundation, or groundwork for something.
Основа, фундамент або підґрунтя для чогось.
Приклади:
His theory has no solid ground to stand on.
Його теорія не має міцного підґрунтя.
noun — значення 5
A reason or justification for an action or belief.
Причина або обґрунтування для дії чи переконання.
Приклади:
There is no ground for your accusations.
Немає жодних підстав для ваших звинувачень.
noun — значення 6
The area on which a battle is fought, or the territory occupied by one side.
Місце, де ведеться битва, або територія, зайнята однією зі сторін.
Приклади:
The army was forced to give ground.
Армія була змушена відступити.
noun — значення 7
An advantage gained in a contest or argument.
Перевага, здобута в змаганні чи суперечці.
Приклади:
The speaker gained ground with each point he made.
Промовець здобував перевагу з кожним висловленим ним пунктом.
noun — значення 8
A place suited to a specified activity.
Місце, придатне для певної діяльності.
Приклади:
This is a good ground for a picnic.
Це гарне місце для пікніка.
verb — значення 1
To connect (an electrical conductor or device) to a ground.
З'єднувати (електричний провідник або пристрій) із землею.
Приклади:
It is important to ground the electrical equipment properly.
Важливо належним чином заземлювати електричне обладнання.
verb — значення 2
To electrocute.
Уражати електричним струмом до смерті.
Приклади:
The faulty wiring could ground someone.
Несправна проводка може вбити когось струмом.
verb — значення 3
To punish, especially a child or teenager, by forcing them to stay at home and/or give up certain privileges.
Карати, особливо дитину чи підлітка, змушуючи залишатися вдома та/або відмовлятися від певних привілеїв.
Приклади:
My parents grounded me for a week after I broke curfew.
Батьки покарали мене на тиждень після того, як я порушив комендантську годину.
verb — значення 4
To forbid (an aircraft or pilot) to fly.
Забороняти (літаку або пілоту) літати.
Приклади:
The airline grounded the fleet due to safety concerns.
Авіакомпанія заборонила польоти флоту через проблеми з безпекою.
verb — значення 5
To give a basic education in a particular subject; to instruct in elements or first principles.
Давати базову освіту з певного предмета; навчати основам або першим принципам.
Приклади:
The course will ground students in the fundamentals of physics.
Курс ознайомить студентів з основами фізики.
verb — значення 6
To place a bat or part of the body on the ground to avoid being run out.
Ставити биту або частину тіла на землю, щоб уникнути вибуття.
Приклади:
The batsman grounded his bat to avoid being run out.
Бетсмен поставив биту на землю, щоб уникнути вибуття.
verb — значення 7
To hit a ground ball.
Відбивати м'яч по землі.
Приклади:
He grounded the ball past the pitcher.
Він відбив м'яч низько повз пітчера.
verb — значення 8
To place something on the ground.
Ставити щось на землю.
Приклади:
She grounded the heavy box on the floor.
Вона поставила важку коробку на підлогу.
adj — значення 1
Crushed, or reduced to small particles.
Подрібнений або зменшений до дрібних частинок.
Приклади:
Ground coffee is essential for making espresso.
Мелена кава є необхідною для приготування еспресо.
adj — значення 2
Processed by grinding.
Оброблені шляхом подрібнення.
Приклади:
Ground almonds are used in baking.
Подрібнений мигдаль використовується у випічці.
solid ground — тверда земля, надійна основа
Приклади:
After the storm, we were finally on solid ground.
Після шторму ми нарешті опинилися на твердій землі.
common ground — спільна основа, спільна думка
Приклади:
They found common ground on the issue of environmental protection.
Вони знайшли спільну основу щодо питання захисту довкілля.
stomping ground — улюблене місце, звичне місце
Приклади:
This park used to be my stomping ground when I was a child.
Цей парк колись був моїм улюбленим місцем, коли я був дитиною.
on solid ground — на твердій землі, у безпеці
У безпечному або стабільному становищі, без ризику.
Приклади:
After the successful product launch, the company felt like it was on solid ground.
Після успішного запуску продукту компанія відчула, що вона на твердій землі.
gain ground — здобувати перевагу, набирати популярності
Досягти прогресу або успіху; стати більш популярним або прийнятим.
Приклади:
The new political party is starting to gain ground in the polls.
Нова політична партія починає здобувати перевагу в опитуваннях.
give ground — відступати, поступатися
Відступити або поступитися позицією під тиском.
Приклади:
The defenders were forced to give ground under the enemy's assault.
Захисники були змушені відступити під натиском ворога.
common ground — спільна основа, спільна думка
Спільні інтереси, погляди або цілі, які дозволяють людям досягти згоди.
Приклади:
It's important to find common ground when negotiating.
Важливо знайти спільну основу під час переговорів.