German — це англійське слово, яке в основному використовується для позначення мови або національності, пов'язаної з Німеччиною.
adj: німецький, рідний, двоюрідний, споріднений
noun: німецька мова, німецька, німець, родич
adj — значення 1
Relating to or characteristic of Germany or its people or language.
Стосується Німеччини, її народу або мови, або характерний для них.
Приклади:
He speaks German, not to mention English.
Він говорить німецькою, не кажучи вже про англійську.
Cathy can speak French and German.
Кейсі може розмовляти французькою та німецькою.
adj — значення 2
Having the same mother and father; a full (brother or sister).
Маючи однакових батька та матір; рідний (брат чи сестра).
Приклади:
They are german siblings.
Вони рідні брати та сестри.
adj — значення 3
Being born to one’s blood aunt or uncle, a first (cousin).
Народжений від рідної тітки чи дядька; двоюрідний (брат чи сестра).
Приклади:
He is my german cousin.
Він мій двоюрідний брат.
adj — значення 4
Closely related, akin.
Тісно пов'язаний, споріднений.
Приклади:
Their interests are german.
Їхні інтереси споріднені.
noun — значення 1
The language spoken in Germany and parts of other countries.
Мова, якою розмовляють у Німеччині та частинах інших країн.
Приклади:
I don't understand German.
Я не розумію німецької.
I can't make myself understood in German.
Мене не розуміють, коли я говорю німецькою.
noun — значення 2
A person from Germany.
Людина з Німеччини.
Приклади:
He is a German tourist.
Він німецький турист.
noun — значення 3
A near relative.
Близький родич.
Приклади:
She is a close german of mine.
Вона мій близький родич.
German shepherd — німецька вівчарка
Приклади:
The German shepherd is a popular breed of dog.
Німецька вівчарка є популярною породою собак.
in German — німецькою
Використовується для позначення того, що щось сказано або написано німецькою мовою.
Приклади:
He explained the situation in German.
Він пояснив ситуацію німецькою.