неєврейський, гої, племінний
Gentile — термін, що вживається для позначення людей, які не належать до певної релігійної чи етнічної групи, найчастіше єврейської.
adj — значення 1
Relating to or characteristic of people who are not Jewish.
Стосується людей, які не є євреями, або є характерним для них.
Приклади:
The community maintained several non-Jewish, gentile traditions.
Громада підтримувала кілька неєврейських, тобто gentile традицій.
adj — значення 2
Relating to a clan, tribe, or nation; tribal or national in character.
Стосується клану, племені або нації; має племінний чи національний характер.
Приклади:
The ancient society was organized according to gentile structures.
Давнє суспільство було організоване згідно з племінними, gentile структурами.
noun — значення 1
A person who is not of Jewish faith or origin.
Людина, яка не є євреєм за віросповіданням або походженням.
Приклади:
In many historical texts, the author distinguishes between the Jewish population and the gentile.
У багатьох історичних текстах автор розрізняє єврейське населення та гої.
noun — значення 2
A noun derived from a proper noun that denotes a person or thing belonging to a specific country or city.
Іменник, утворений від власної назви, що позначає особу або предмет, які належать до певної країни чи міста.
Приклади:
The word 'Parisian' is a gentile used to describe someone from Paris.
Слово 'парижанин' — це етнонім, gentile, що використовується для опису когось із Парижа.