вибух, гнівна тирада, засудження
Fulmination — це іменник, що означає гучний вибух, а також різку критику або гнівні висловлювання на адресу когось.
noun — значення 1
The act of exploding or detonating with a sudden, loud noise.
Акт вибуху або детонації, що супроводжується раптовим гучним звуком.
Приклади:
The sudden fulmination of the chemical mixture startled the laboratory staff.
Раптовий вибух хімічної суміші налякав персонал лабораторії.
Engineers studied the fulmination to prevent future accidents.
Інженери вивчали детонацію, щоб запобігти майбутнім аваріям.
noun — значення 2
A forceful verbal attack or a vehement expression of disapproval.
Сильна словесна атака або палке висловлення несхвалення.
Приклади:
His fulmination against the new policy lasted for nearly an hour.
Його гнівна тирада проти нової політики тривала майже годину.
The public fulmination from the senator drew significant media attention.
Різка критика з боку сенатора привернула значну увагу ЗМІ.
noun — значення 3
A formal or authoritative threat or denunciation.
Офіційна або владна погроза чи засудження.
Приклади:
The document contained a stern fulmination against those who violated the treaty.
Документ містив суворе засудження тих, хто порушив договір.