Fugitive

Значення та приклади

noun — значення 1

A person who is running away from the law or authorities to avoid arrest or prosecution.

Особа, яка переховується від правосуддя або влади, щоб уникнути арешту чи судового переслідування.

Приклади:

• The police are searching for the fugitive who escaped from prison.

  Поліція розшукує втікача, який втік із в'язниці.

• She lived as a fugitive for many years before being caught.

  Вона багато років жила як утікачка, перш ніж її спіймали.

adj — значення 1

Describing something that is fleeting, transient, or does not last for a long time.

Описує щось швидкоплинне, тимчасове або таке, що не триває довго.

Приклади:

• The beauty of the sunset was fugitive, fading within minutes.

  Краса заходу сонця була швидкоплинною, зникаючи за лічені хвилини.

adj — значення 2

Difficult to capture, retain, or define; elusive.

Те, що важко вловити, утримати або визначити; невловимий.

Приклади:

• The meaning of the poem remained fugitive despite his efforts.

  Значення вірша залишалося невловимим попри його зусилля.

Словосполучення

fugitive from justice — особа, що переховується від правосуддя

Приклади:

He was declared a fugitive from justice.

Його оголосили особою, що переховується від правосуддя.

Форми слова

• • fugitives (множина) — втікачі
• • more fugitive (вищий ступінь) — більш швидкоплинний
• • most fugitive (найвищий ступінь) — найбільш швидкоплинний

Похідні та пов'язані слова