перелом, ламати, розлом
Fracture — це термін, що означає перелом, тріщину або процес руйнування твердого матеріалу чи кістки.
noun — значення 1
A break or crack in a bone or cartilage.
Порушення цілісності кістки або хряща, тобто перелом.
Приклади:
The X-ray showed a small fracture in his wrist.
Рентген показав невеликий перелом на його зап'ясті.
She suffered a hairline fracture after the fall.
Після падіння у неї виявили волосяну тріщину.
noun — значення 2
A crack or fault in a rock formation or other solid material.
Тріщина або розлом у гірській породі чи іншому твердому матеріалі.
Приклади:
Geologists studied the fracture in the rock face.
Геологи вивчали розлом у скелі.
verb — значення 1
To break or cause something to break, especially a bone or a hard material.
Зламати або спричинити поломку чогось, особливо кістки чи твердого матеріалу.
Приклади:
The impact was strong enough to fracture the concrete.
Удар був достатньо сильним, щоб зламати бетон.
Be careful not to fracture your arm while skiing.
Будь обережним, щоб не зламати руку під час катання на лижах.
bone fracture — перелом кістки
Приклади:
He sustained a severe bone fracture.
Він отримав важкий перелом кістки.
stress fracture — стресовий перелом
Приклади:
The athlete developed a stress fracture from overtraining.
У спортсмена виник стресовий перелом через перетренованість.