Fortitude — це іменник, що означає внутрішню силу, стійкість та мужність, які допомагають людині долати життєві труднощі.
noun: сила духу, мужність, витривалість, стійкість
noun — значення 1
Mental or emotional strength that enables a person to face danger, pain, or adversity with courage.
Психічна або емоційна стійкість, яка дозволяє людині з мужністю протистояти небезпеці, болю чи негараздам.
Приклади:
She showed great fortitude during her long illness.
Вона проявила велику силу духу під час своєї тривалої хвороби.
He faced the challenges with remarkable fortitude.
Він зустрів виклики з надзвичайною мужністю.
noun — значення 2
The quality of physical strength or endurance in difficult conditions.
Якість фізичної сили або витривалості у складних умовах.
Приклади:
The soldiers displayed physical fortitude throughout the march.
Солдати продемонстрували фізичну витривалість протягом усього маршу.