Forcible — прикметник, що описує дії, вчинені із застосуванням сили, або щось переконливе та ефективне.
adj: насильницький, примусовий, сильний, потужний, переконливий, впливовий
adj — значення 1
Carried out using physical power or violence against resistance.
Здійснений із застосуванням фізичної сили або насильства проти опору.
Приклади:
The police made a forcible entry into the building.
Поліція здійснила насильницьке проникнення до будівлі.
He was subjected to forcible removal from the premises.
Його піддали примусовому виселенню з приміщення.
adj — значення 2
Possessing great strength or power in a physical sense.
Такий, що володіє великою силою або потужністю у фізичному розумінні.
Приклади:
The engine delivered a forcible blow to the mechanism.
Двигун завдав сильний удар по механізму.
It was a forcible impact that shook the entire structure.
Це був потужний удар, який струснув усю конструкцію.
adj — значення 3
Having a powerful and convincing effect on the mind or opinion.
Такий, що справляє сильний та переконливий вплив на розум або думку.
Приклади:
She presented a forcible argument in favor of the new policy.
Вона навела переконливий аргумент на користь нової політики.
His speech was a forcible reminder of our responsibilities.
Його промова була впливовим нагадуванням про наші обов'язки.
forcible entry — насильницьке проникнення
Приклади:
The suspect was charged with forcible entry.
Підозрюваному висунули звинувачення у насильницькому проникненні.