сила, примушувати, домагатися
Force — це англійське слово, яке означає силу, міць, примус або військовий підрозділ.
noun — значення 1
The ability to influence or persuade someone or something, or the strength or energy that is present in particular situations or that is used in exerting an influence or producing an effect.
Здатність впливати або переконувати когось або щось, або сила чи енергія, яка присутня в певних ситуаціях або використовується для здійснення впливу чи досягнення ефекту.
Приклади:
As long as you have someone you love from the heart, you have a motivating force and you can face the entire world.
Доти ти маєш кого любити щиросердно, ти маєш мотивуючу силу і ти можеш чинити опір усьому світу.
May the force be with you.
Нехай буде з тобою сила.
noun — значення 2
A physical quantity that denotes the ability to push, pull, twist, or accelerate a body, and which has a direction and is measured in units like the newton (N) in the SI system.
Фізична величина, що позначає здатність штовхати, тягнути, крутити або прискорювати тіло, яка має напрямок і вимірюється в одиницях, таких як ньютон (N) у системі СІ.
Приклади:
Gravity is the natural force by which objects are attracted to each other.
Гравітація це природна сила, через яку речі взаємопритягаються.
noun — значення 3
Power exerted against will or consent; compulsory power; violence; coercion.
Влада, що застосовується всупереч волі або згоді; примусова влада; насильство; примус.
Приклади:
I could force you to help Tom, but I don't really want to.
Я міг би примусити тебе допомогти Тому, але я не дуже вже й хочу.
noun — значення 4
A group organized for the goal of attacking, controlling, or constraining, especially one with a set command structure, such as a military or police group.
Група, організована з метою нападу, контролю або обмеження, особливо та, що має чітку командну структуру, наприклад, військовий або поліцейський підрозділ.
Приклади:
The special forces unit was deployed to secure the area.
Підрозділ спецпризначенців був розгорнутий для забезпечення безпеки району.
noun — значення 5
The state of having legal weight or being legally valid.
Стан юридичної ваги або юридичної дійсності.
Приклади:
The new law will come into force next month.
Новий закон набуде чинності наступного місяця.
verb — значення 1
To compel someone or something to do something, often regardless of their will or against their resistance.
Примушувати когось або щось щось робити, часто всупереч їхній волі або опору.
Приклади:
I could force you to help Tom, but I don't really want to.
Я міг би примусити тебе допомогти Тому, але я не дуже вже й хочу.
The police were forced to use tear gas to disperse the crowd.
Поліція була змушена застосувати сльозогінний газ для розгону натовпу.
verb — значення 2
To make something happen or to achieve something through great effort or pressure.
Змусити щось статися або досягти чогось шляхом великих зусиль або тиску.
Приклади:
She managed to force a smile despite her pain.
Їй вдалося змусити себе посміхнутися, незважаючи на біль.
verb — значення 3
To forcibly open a door, lock, or container.
Силою відчинити двері, замок або контейнер.
Приклади:
The firefighters had to force the door to rescue the trapped residents.
Пожежникам довелося вибити двері, щоб врятувати мешканців, які опинилися в пастці.
armed forces — збройні сили
Приклади:
The country has a strong military and armed forces.
Країна має потужну армію та збройні сили.
force majeure — непереборна сила
Приклади:
The contract was terminated due to force majeure.
Контракт було розірвано через непереборну силу.
Force majeure — Непереборна сила
Надзвичайна подія, яка не може бути передбачена або контрольована, що звільняє від відповідальності.
Приклади:
The concert was cancelled due to force majeure, such as the hurricane.
Концерт було скасовано через непереборну силу, наприклад, ураган.