дивацтво, вада, слабка частина клинка
Foible — це англійське слово, що означає невелику дивакуватість, слабкість характеру або особливість поведінки людини.
noun — значення 1
A minor weakness or eccentricity in someone's character or behavior.
Невелика слабкість або дивакуватість у характері чи поведінці людини.
Приклади:
We all have our little foibles that make us unique.
У всіх нас є свої маленькі дивацтва, які роблять нас унікальними.
She learned to accept his foibles over the years.
З роками вона навчилася приймати його слабкості.
noun — значення 2
A failing or flaw in a person's character, often viewed as a minor moral defect.
Недолік або вада в характері людини, яку часто розглядають як незначну моральну хибу.
Приклади:
His vanity is a foible that he refuses to acknowledge.
Його марнославство — це вада, яку він відмовляється визнавати.
noun — значення 3
The part of a sword blade between the middle and the point, which is thinner and more flexible than the forte.
Частина клинка меча між серединою та вістрям, яка є тоншою та гнучкішою за основну частину.
Приклади:
The fencer used the foible of his blade to parry the strike.
Фехтувальник використав слабку частину клинка, щоб відбити удар.