Fighting — англійське слово, що описує процес боротьби, конфлікту або сутички.
adj: воюючий, борючий, агресивний, забіякуватий
noun: боротьба, конфлікт, протистояння, бійка, бій
adj — значення 1
Engaged in war or other conflict.
Залучений до війни або іншого конфлікту.
Приклади:
They continued fighting against the invaders year after year.
Вони продовжували боротись проти завойовників рік за роком.
adj — значення 2
Apt to provoke a fight; aggressive.
Схильний провокувати бійку; агресивний.
Приклади:
He had a fighting attitude and was always ready for an argument.
Він мав агресивний настрій і завжди був готовий до суперечки.
noun — значення 1
The act or process of contending; violence or conflict.
Акт або процес протистояння; насильство або конфлікт.
Приклади:
They are too busy fighting against each other to care for common ideals.
Вони занадто зайняті взаємною боротьбою щоб перейматися спільними ідеалами.
Fighting continued for several hours.
Боротьба тривала кілька годин.
noun — значення 2
A fight or battle; an occasion on which people fight.
Бійка або битва; випадок, коли люди б'ються.
Приклади:
Fighting won't settle anything.
Бійка нічого не вирішить.
They were fighting on the street.
Вони билися на вулиці.