Fiction — це англійське слово, що означає вигадані твори, які не базуються на реальних подіях, або вигадку, що вводить в оману.
noun: художня література, белетристика, фантастика, вигадка, фікція, вимисел, юридична фікція
noun — значення 1
Literary type using invented or imaginative writing, instead of real facts, usually written as prose.
Літературний жанр, що використовує вигадані або уявні твори замість реальних фактів, зазвичай написані у формі прози.
Приклади:
He's very fond of science fiction.
Йому дуже подобається фантастика.
I love reading science fiction.
Я обожнюю читати наукову фантастику.
noun — значення 2
A verbal or written account that is not based on actual events, often intended to mislead.
Усне чи письмове повідомлення, яке не ґрунтується на фактичних подіях і часто має на меті ввести в оману.
Приклади:
His story was pure fiction, designed to avoid responsibility.
Його розповідь була чистою вигадкою, створеною для уникнення відповідальності.
noun — значення 3
A legal fiction is a fact that is assumed to be true in legal proceedings, even if it is known to be false, in order to achieve a particular legal outcome.
Юридична фікція — це факт, який вважається істинним у судових процесах, навіть якщо відомо, що він неправдивий, для досягнення певного юридичного результату.
Приклади:
The court treated the company's claim as a legal fiction to allow the case to proceed.
Суд розглянув заяву компанії як юридичну фікцію, щоб дозволити справі рухатися далі.