Fey

Значення та приклади

adj — значення 1

Destined to die soon or marked by a sense of impending doom.

Приречений на швидку смерть або такий, що має передчуття неминучої загибелі.

Приклади:

• The soldier had a fey look in his eyes before the battle.

  Перед битвою в очах солдата був приречений погляд.

• He spoke with a fey calmness about his own end.

  Він говорив про свій кінець із вмираючим спокоєм.

adj — значення 2

Having an otherworldly, strange, or magical quality.

Такий, що має неземну, дивну або магічну якість.

Приклади:

• The forest had a fey atmosphere at midnight.

  Опівночі ліс мав дивний вигляд.

• She possessed a fey beauty that seemed not of this world.

  Вона мала неземну красу, яка здавалася не від цього світу.

adj — значення 3

Under the influence of a spell or enchantment.

Перебуваючи під впливом закляття або чар.

Приклади:

• The prince stood there, fey and unable to move.

  Принц стояв там, зачарований і нездатний поворухнутися.

Форми слова

• • feyer (вищий ступінь) — більш приречений
• • more fey (вищий ступінь) — більш дивний
• • feyest (найвищий ступінь) — найбільш приречений
• • most fey (найвищий ступінь) — найбільш дивний
• • fay (альтернативна форма) — фея
• • fae (альтернативна форма) — ельфійський