Felicity — це іменник, що означає стан великого щастя, влучність вислову або вдалу обставину.
noun: щастя, блаженство, влучність, доречність, везіння, вдача
noun — значення 1
A state of intense happiness or great joy.
Стан інтенсивного щастя або великої радості.
Приклади:
They lived in a state of domestic felicity.
Вони жили у стані сімейного щастя.
The sheer felicity of the moment was overwhelming.
Чисте блаженство цього моменту було приголомшливим.
noun — значення 2
The quality of being pleasing and apt in style or expression.
Якість приємного та влучного стилю чи вислову.
Приклади:
His speech was marked by a rare felicity of language.
Його промова відзначалася рідкісною влучністю мови.
She admired the felicity of his choice of words.
Вона захоплювалася доречністю його вибору слів.
noun — значення 3
A stroke of good luck or a fortunate circumstance.
Випадок великого везіння або сприятлива обставина.
Приклади:
It was a pure felicity that we met at the station.
Це було справжнє везіння, що ми зустрілися на станції.
domestic felicity — сімейне щастя
Приклади:
They enjoyed years of domestic felicity.
Вони насолоджувалися роками сімейного щастя.
poetic felicity — поетична влучність
Приклади:
The poem is known for its poetic felicity.
Цей вірш відомий своєю поетичною влучністю.