Faultless — прикметник, що означає відсутність помилок, вад або недоліків, тобто стан досконалості.
adj: бездоганний, безгрішний, ідеальний
adj — значення 1
Completely free from any defects, errors, or mistakes.
Повністю вільний від будь-яких дефектів, помилок чи недоліків.
Приклади:
Is she faultless herself?
А хіба сама вона - бездоганна?
The performance was absolutely faultless from start to finish.
Виступ був абсолютно бездоганний від початку до кінця.
faultless logic — бездоганна логіка
Приклади:
His argument was based on faultless logic.
Його аргумент базувався на бездоганній логіці.
faultless performance — бездоганне виконання
Приклади:
The pianist gave a faultless performance.
Піаніст продемонстрував бездоганне виконання.