Facultative — це прикметник, що означає необов'язковий, факультативний або такий, що може відбуватися за певних умов.
adj: необов'язковий, факультативний, здатний до адаптації, дозвільний, надає право
adj — значення 1
Not mandatory or required; something that is optional or discretionary.
Такий, що не є обов'язковим; щось, що можна обирати за власним бажанням.
Приклади:
Attendance at the seminar is facultative.
Відвідування семінару є необов'язковим.
Students can choose from several facultative courses.
Студенти можуть обрати кілька факультативних курсів.
adj — значення 2
Relating to the ability of an organism to live under different environmental conditions or perform functions in more than one way.
Стосується здатності організму жити в різних умовах або виконувати функції кількома способами.
Приклади:
Some bacteria are facultative anaerobes, meaning they can survive with or without oxygen.
Деякі бактерії є факультативними анаеробами, що означає, що вони можуть виживати як з киснем, так і без нього.
adj — значення 3
Granting permission or power to perform a specific action.
Такий, що надає дозвіл або повноваження на виконання певної дії.
Приклади:
The new regulation includes a facultative clause for local authorities.
Нове положення містить дозвільний пункт для місцевих органів влади.