експериментальний, досвідний
Experimental — прикметник, що описує щось пов'язане з експериментами, дослідженнями або випробуваннями.
adj — значення 1
Pertaining to or founded on experiment; involving or based on an experiment.
Стосується експерименту або базується на ньому; включає або базується на експерименті.
Приклади:
Tom's dog couldn't stop vomiting after eating one of Mary's experimental omelettes.
Собака Тома не припиняв блювати після того, як він з'їв один із експерементальних омлетів Мері.
The scientist presented his experimental findings at the conference.
Науковець представив свої експериментальні результати на конференції.
adj — значення 2
Serving as an experiment; designed to test a theory or hypothesis.
Виконує роль експерименту; розроблений для перевірки теорії або гіпотези.
Приклади:
What would happen if two powerful nations with different languages - such as United States and China - would agree upon the experimental teaching of Esperanto in elementary schools?
Що станеться, якщо дві могутні нації з різними мовами — наприклад, США і Китай — домовляться у експериментальному порядку викладати есперанто у початковій школі?
adj — значення 3
Based on experience or observation rather than theory; empirical.
Заснований на досвіді або спостереженні, а не на теорії; емпіричний.
Приклади:
Her approach to teaching was largely experimental, adapting to the students' needs.
Її підхід до викладання був переважно досвідним, адаптуючись до потреб учнів.