Expedient — це слово, що описує щось доцільне, вигідне або ефективне для досягнення певної мети, часто з акцентом на практичність.
adj: доцільний, вигідний, прагматичний, тимчасово вигідний, корисливий, егоїстичний, швидкий, оперативний
noun: засіб, спосіб
adj — значення 1
Suitable or appropriate for achieving a particular goal or purpose.
Такий, що відповідає поставленій меті або є доцільним для її досягнення.
Приклади:
It was considered expedient to delay the decision.
Було визнано доцільним відкласти це рішення.
We need to find an expedient solution to this problem.
Нам потрібно знайти вигідне рішення цієї проблеми.
adj — значення 2
Providing a short-term advantage, often at the cost of long-term principles.
Такий, що забезпечує короткострокову вигоду, часто ціною довгострокових принципів.
Приклади:
His choice was purely expedient rather than moral.
Його вибір був суто прагматичним, а не моральним.
They took the expedient path to avoid further conflict.
Вони обрали тимчасово вигідний шлях, щоб уникнути подальшого конфлікту.
adj — значення 3
Acting primarily out of self-interest.
Такий, що діє переважно з власних інтересів.
Приклади:
The politician's move was entirely expedient.
Цей крок політика був цілком корисливим.
adj — значення 4
Characterized by speed and efficiency.
Такий, що характеризується швидкістю та ефективністю.
Приклади:
We require an expedient response to the emergency.
Нам потрібна оперативна відповідь на надзвичайну ситуацію.
noun — значення 1
A means of attaining an end, especially one that is convenient but perhaps improper or immoral.
Засіб для досягнення мети, особливо такий, що є зручним, але можливо не зовсім правильним чи моральним.
Приклади:
Violence was seen as a necessary expedient.
Насильство розглядалося як необхідний засіб.
They used every available expedient to finish the project.
Вони використали кожен доступний спосіб, щоб завершити проєкт.
politically expedient — політично доцільний
Приклади:
The tax cut was politically expedient.
Зниження податків було політично доцільним.