Expatriate — це термін, що описує людину, яка проживає за межами своєї рідної країни, або процес вигнання чи добровільного виїзду з батьківщини.
adj: емігрантський, той, що живе за кордоном
noun: емігрант, експатріант, вигнанець
verb: вигнати, депортувати, емігрувати, відмовитися від громадянства
adj — значення 1
Living or residing outside of one's own native country.
Такий, що проживає або перебуває за межами своєї рідної країни.
Приклади:
She joined an expatriate community in the city.
Вона приєдналася до емігрантської спільноти в місті.
The expatriate workers often meet on weekends.
Працівники, що живуть за кордоном, часто зустрічаються на вихідних.
noun — значення 1
A person who lives outside their native country, often for professional or educational purposes.
Людина, яка проживає за межами своєї рідної країни, часто з професійною або освітньою метою.
Приклади:
Many expatriates work in the international business sector.
Багато емігрантів працюють у секторі міжнародного бізнесу.
The expatriate shared stories about life abroad.
Експатріант ділився історіями про життя за кордоном.
noun — значення 2
A person who has been forced to leave their own country.
Людина, яка була змушена покинути свою країну.
Приклади:
The political expatriate could not return home.
Політичний вигнанець не міг повернутися додому.
verb — значення 1
To banish or force someone to leave their own country.
Вигнати або змусити когось покинути свою країну.
Приклади:
The government decided to expatriate the rebels.
Уряд вирішив вигнати повстанців.
They were expatriated due to their political views.
Їх депортували через їхні політичні погляди.
verb — значення 2
To renounce one's citizenship and move to another country.
Відмовитися від громадянства та переїхати до іншої країни.
Приклади:
He chose to expatriate and settle in a new land.
Він вирішив емігрувати та оселитися на новій землі.
expatriate community — спільнота емігрантів
Приклади:
The expatriate community is very active.
Спільнота емігрантів дуже активна.