Exclamation — це іменник, що означає гучний вигук, емоційний вислів або знак оклику в письмі.
noun: вигук, окрик, оклик, знак оклику
noun — значення 1
A sudden, loud cry or utterance expressing strong emotion such as surprise, pain, or joy.
Раптовий, гучний крик або вислів, що виражає сильну емоцію, таку як здивування, біль або радість.
Приклади:
She gave a loud exclamation of surprise when she saw the gift.
Вона видала гучний вигук здивування, коли побачила подарунок.
The guard gave a sharp exclamation to stop the intruder.
Охоронець видав різкий окрик, щоб зупинити зловмисника.
noun — значення 2
A word or phrase used as an interjection to convey intense feeling.
Слово або фраза, що використовується як вигук для передачі інтенсивного почуття.
Приклади:
The poem is full of emotional exclamations.
Вірш сповнений емоційних вигуків.
He used an exclamation to show his frustration.
Він використав оклик, щоб показати своє розчарування.
noun — значення 3
A punctuation mark (!) used at the end of a sentence to indicate strong emotion or emphasis.
Розділовий знак (!), що використовується в кінці речення для позначення сильної емоції або наголосу.
Приклади:
When writing a sentence, you finish with a period, an exclamation mark, or a question mark.
При написанні речення, його закінчують крапкою, знаком оклику або знаком питання.
loud exclamation — гучний вигук
Приклади:
A loud exclamation echoed through the hall.
Гучний вигук пролунав у залі.
sharp exclamation — різкий окрик
Приклади:
He stopped at the sharp exclamation from his father.
Він зупинився від різкого окрику свого батька.