Entrance — англійське слово, що означає вхід, в'їзд, або стан захоплення чи трансу.
noun: вхід, в'їзд, входження, вступ, захоплення, чарівність
verb: зачаровувати, захоплювати, вводити в транс, гіпнотизувати
noun — значення 1
The place or means by which one enters.
Місце або спосіб, яким хтось входить.
Приклади:
It was difficult for me to find the entrance to that building.
Мені було складно знайти вхід у ту будівлю.
We are supposed to take off our shoes at the entrance.
Ми повинні роззуватися на вході.
noun — значення 2
The act of entering or going in.
Дія входження або проходження кудись.
Приклади:
The entrance of the new king was met with great applause.
Входження нового короля було зустрінуте гучними оплесками.
noun — значення 3
A state of being fascinated or delighted.
Стан захоплення або захопленості чимось.
Приклади:
The audience was in a state of entrance during the performance.
Глядачі були в стані захоплення під час виступу.
verb — значення 1
To fill with delight or wonder; to charm.
Наповнювати когось захопленням або дивом; зачаровувати.
Приклади:
The magician's tricks were designed to entrance the audience.
Трюки фокусника були розроблені, щоб зачарувати глядачів.
Her beautiful singing seemed to entrance everyone in the room.
Її прекрасний спів, здавалося, захоплював усіх у кімнаті.
verb — значення 2
To put into a trance; to hypnotize.
Вводити в стан трансу; гіпнотизувати.
Приклади:
The hypnotist tried to entrance the volunteer.
Гіпнотизер намагався ввести добровольця в транс.