Ensue

Значення та приклади

verb — значення 1

To happen or occur as a direct result of a previous event or action.

Відбуватися або виникати як прямий наслідок попередньої події чи дії.

Приклади:

• Chaos ensued after the announcement.

  Після оголошення виник хаос.

• Difficulties ensued from the lack of planning.

  Через відсутність планування настали труднощі.

verb — значення 2

To follow in chronological order or sequence after something else.

Слідувати в хронологічному порядку або послідовності після чогось іншого.

Приклади:

• A period of peace ensued.

  Слідом настала доба миру.

Словосполучення

ensue from — випливати з

Приклади:

Problems that ensue from poor communication.

Проблеми, що випливають з поганої комунікації.

Форми слова

• • ensues (однина) — виникає
• • ensuing (теперішній час) — що виникає
• • ensued (минулий час) — виник

Похідні та пов'язані слова