виконання, втілення, засіб забезпечення
Enforcement — англійське слово, що означає примусове виконання, застосування закону або правил.
noun — значення 1
The act of enforcing; compulsion; the act of compelling observance of or compliance with a law, rule, or obligation.
Дія з примусового виконання; примус; акт забезпечення дотримання або виконання закону, правила чи зобов'язання.
Приклади:
The enforcement of the new regulations will begin next month.
Застосування нових правил розпочнеться наступного місяця.
Law enforcement officers are responsible for public safety.
Правоохоронці відповідають за громадську безпеку.
noun — значення 2
A giving force to; a putting in execution; the carrying out of a law or command.
Надання сили; введення в дію; здійснення закону або наказу.
Приклади:
The successful enforcement of the policy depends on public cooperation.
Успішне втілення політики залежить від співпраці громадськості.
noun — значення 3
That which enforces, constraints, gives force, authority, or effect to; constraint; force applied.
Те, що примушує, обмежує, надає сили, повноважень або ефекту; обмеження; застосована сила.
Приклади:
The enforcement of sanctions is a complex diplomatic process.
Застосування санкцій є складним дипломатичним процесом.
law enforcement — правоохоронна діяльність
Приклади:
Fadil was no stranger to law enforcement.
Фадль був добре знайомий з правоохоронною діяльністю.
strict enforcement — суворе виконання
Приклади:
The strict enforcement of traffic laws is crucial for road safety.
Суворе виконання правил дорожнього руху є вирішальним для безпеки на дорогах.