Enchantment — це стан захоплення, чарівності або магічний вплив, що викликає почуття дива.
noun: зачарованість, захоплення, чарівність, заклинання, чари
noun — значення 1
A feeling of great pleasure, delight, or being under a spell of fascination.
Відчуття великого задоволення, захоплення або стан зачарованості чимось.
Приклади:
She looked at the sunset with pure enchantment.
Вона дивилася на захід сонця з чистою зачарованістю.
The music held the audience in a state of enchantment.
Музика тримала аудиторію у стані захоплення.
noun — значення 2
A magical spell or the power of using magic to influence someone or something.
Магічне заклинання або сила використання магії для впливу на когось чи щось.
Приклади:
The forest seemed to be under a powerful enchantment.
Здавалося, ліс перебуває під впливом сильних чарів.
under the enchantment — під впливом чарів
Приклади:
He felt as if he were under the enchantment of the old city.
Він почувався так, ніби перебував під впливом чарів старого міста.