Elf — це міфічна істота, що походить з германського фольклору, часто зображується як чарівна істота з загостреними вухами.
noun: ельф, ельфійка, альв
noun — значення 1
A supernatural being from folklore, often depicted as a small, magical creature that can be mischievous or helpful.
Надприродна істота з фольклору, яку часто зображують як маленьку чарівну істоту, що може бути як пустотливою, так і корисною.
Приклади:
The Wise Old Elf lives in the same tree as Ben.
Старий Мудрий Ельф живе в тому самому дереві, що й Бен.
I am an elf.
Я ельф.
noun — значення 2
A member of a race of tall, slender, graceful beings with pointed ears, often possessing magical abilities and long life.
Представник раси високих, струнких та граціозних істот із загостреними вухами, які часто володіють магічними здібностями та довголіттям.
Приклади:
You have no idea what sort of problems my ears cause me as an elf girl.
Ти не маєш жодного поняття, які я маю проблеми як ельфійка з приводу моїх вух.
I am an elf.
Я ельфійка.
noun — значення 3
A luminous spirit from Norse mythology dwelling in Álfheimr.
Світлоносний дух із скандинавської міфології, що мешкає в Альвгеймі.
Приклади:
The ancient texts describe the elf as a being of light.
Стародавні тексти описують альв як істоту світла.
Christmas elf — різдвяний ельф
Приклади:
The Christmas elf helps Santa.
Різдвяний ельф допомагає Санті.