Elegance — це якість, що поєднує витонченість, грацію та простоту в манерах, стилі чи ідеях.
noun: елегантність, вишуканість
noun — значення 1
The quality of being graceful and stylish in appearance, manner, or movement.
Якість, що виявляється у грації та стильності зовнішнього вигляду, манер або рухів.
Приклади:
She moved across the room with natural elegance.
Вона рухалася кімнатою з природною елегантністю.
The dress was simple but had a certain refinement.
Сукня була простою, але мала певну вишуканість.
noun — значення 2
A restrained and graceful style that avoids unnecessary complexity.
Стриманий та граціозний стиль, що уникає зайвої складності.
Приклади:
The architect is known for the elegance of his designs.
Архітектор відомий елегантністю своїх проектів.
Her writing style is admired for its clarity and refinement.
Її стиль письма цінують за чіткість та вишуканість.
noun — значення 3
The beauty of an idea characterized by minimalism and intuitiveness while preserving exactness.
Краса ідеї, що характеризується мінімалізмом та інтуїтивністю при збереженні точності.
Приклади:
The mathematical proof was praised for its sheer elegance.
Математичне доведення отримало схвалення за свою чисту елегантність.
noun — значення 4
A state of luxury or high-quality refinement.
Стан розкоші або високого рівня вишуканості.
Приклади:
The hotel is famous for its understated luxury and refinement.
Готель відомий своєю стриманою розкішшю та вишуканістю.
simple elegance — проста елегантність
Приклади:
The room was decorated with simple elegance.
Кімната була оформлена з простою елегантністю.
natural elegance — природна елегантність
Приклади:
She possesses a natural elegance that everyone notices.
Вона володіє природною елегантністю, яку всі помічають.