Earsplitting

Значення та приклади

adj — значення 1

Extremely loud to the point of being painful to the ears.

Надзвичайно гучний звук, який спричиняє біль у вухах.

Приклади:

• The concert ended with an earsplitting crash of drums.

  Концерт завершився оглушливим ударом барабанів.

• She let out an earsplitting scream when she saw the spider.

  Вона видала нестерпно гучний крик, коли побачила павука.

Словосполучення

earsplitting noise — оглушливий шум

Приклади:

The factory produces an earsplitting noise all day.

Завод видає оглушливий шум цілий день.

earsplitting sound — нестерпно гучний звук

Приклади:

We heard an earsplitting sound coming from the engine.

Ми почули нестерпно гучний звук, що йшов від двигуна.

Форми слова

• • more earsplitting (вищий ступінь) — більш оглушливий
• • most earsplitting (найвищий ступінь) — найбільш оглушливий