дрейф, дрейфувати, поступова зміна
Drift — англійське слово, що описує повільний рух, зміну або відхилення, часто під впливом зовнішніх сил.
noun — значення 1
The slow movement of something, especially when pushed by currents of water or air.
Повільний рух чогось, особливо під впливом течій води або повітря.
Приклади:
The boat was caught in the drift and carried out to sea.
Човен потрапив у дрейф і його віднесло у відкрите море.
The ice floe continued its slow drift south.
Крижина продовжувала свій повільний дрейф на південь.
noun — значення 2
A gradual, cumulative change or development over time.
Поступова, накопичувальна зміна або розвиток з часом.
Приклади:
There has been a noticeable drift in public opinion on the issue.
Відбулася помітна зміна громадської думки щодо цього питання.
noun — значення 3
A heap or accumulation of something, such as snow or sand, formed by the wind or water.
Купа або накопичення чогось, наприклад снігу чи піску, утворене вітром або водою.
Приклади:
The road was blocked by a large drift of snow.
Дорога була заблокована великим заметом снігу.
noun — значення 4
The intended meaning or purpose of something, such as a statement or action.
Намір або мета чогось, наприклад висловлювання чи дії.
Приклади:
I didn't understand the drift of his argument.
Я не зрозумів сенсу його аргументу.
noun — значення 5
A passage driven through a coal seam for exploration or ventilation.
Прохід, прокладений через вугільний пласт для розвідки або вентиляції.
Приклади:
Miners were working in a new drift to reach the coal face.
Шахтарі працювали в новому штреку, щоб дістатися до вугільної стінки.
verb — значення 1
To move slowly, especially pushed by currents of water, air, or other external forces.
Повільно рухатися, особливо під впливом течій води, повітря або інших зовнішніх сил.
Приклади:
The ship began to drift towards the shore.
Корабель почав дрейфувати до берега.
Leaves drifted down from the trees.
Листя повільно опадало з дерев.
verb — значення 2
To move aimlessly or without a clear destination or purpose.
Рухатися безцільно або без чіткого призначення чи мети.
Приклади:
He felt like he was drifting through life without any direction.
Він відчував, ніби безцільно пливе по життю без жодного напрямку.
verb — значення 3
To deviate gently from the intended direction of travel.
Поступово відхилятися від запланованого напрямку руху.
Приклади:
The plane drifted slightly off course due to strong winds.
Літак трохи відхилився від курсу через сильні вітри.
verb — значення 4
To cause something to move slowly or to be carried by currents.
Змушувати щось повільно рухатися або бути віднесеним течіями.
Приклади:
The current drifted the raft downstream.
Течія несла пліт униз за течією.
verb — значення 5
To oversteer a vehicle, causing loss of traction, while maintaining control.
Надмірно керувати автомобілем, спричиняючи втрату зчеплення з дорогою, зберігаючи при цьому контроль.
Приклади:
The race car driver expertly drifted around the corner.
Водій гоночного автомобіля майстерно дрифтував на повороті.
snow drift — сніговий замет
Приклади:
The car was stuck in a deep snow drift.
Автомобіль застряг у глибокому сніговому заметі.
sand drift — піщаний нанос
Приклади:
The desert landscape was shaped by constant sand drifts.
Пустельний ландшафт був сформований постійними піщаними наносами.
Fadil and Layla began to drift apart. — Фадил та Лейла почали розходитися.
Фадил та Лейла почали розходитися.
Приклади:
Fadil and Layla began to drift apart.
Фадил та Лейла почали розходитися.