доктрина, учення
Doctrine — це термін, що позначає систему поглядів, учення або офіційно прийняту політику в релігійних, філософських чи державних справах.
noun — значення 1
A belief or set of beliefs held and taught by a church, political party, or other group.
Переконання або набір переконань, які сповідує та викладає церква, політична партія чи інша група.
Приклади:
The church maintains a strict doctrine regarding moral conduct.
Церква дотримується суворої доктрини щодо моральної поведінки.
His personal faith is based on a simple doctrine of kindness.
Його особиста віра ґрунтується на простій доктрині доброти.
noun — значення 2
A body of teachings or instructions that form the basis of an ideology or religious system.
Сукупність учень або настанов, що становлять основу ідеології чи релігійної системи.
Приклади:
The professor spent years studying the ancient doctrine of the sect.
Професор роками вивчав давнє учення цієї секти.
This political doctrine has shaped the nation for decades.
Ця політична доктрина формувала націю протягом десятиліть.
noun — значення 3
A stated policy of a government, especially in relation to foreign affairs and international conduct.
Офіційно проголошена політика уряду, особливо у сфері зовнішніх відносин та міжнародної поведінки.
Приклади:
The new foreign policy doctrine emphasizes diplomatic cooperation.
Нова зовнішньополітична доктрина наголошує на дипломатичній співпраці.
official doctrine — офіційна доктрина
Приклади:
It is the official doctrine of the organization.
Це офіційна доктрина цієї організації.
religious doctrine — релігійне учення
Приклади:
They debated the nuances of religious doctrine.
Вони обговорювали нюанси релігійного учення.