порушення, заворушення, розлад
Disturbance — це іменник, що означає порушення спокою, розлад, перешкоду або заворушення.
noun — значення 1
The act of interrupting someone or something, or the state of being interrupted.
Акт переривання когось або чогось, або стан, коли вас турбують.
Приклади:
I hope this phone call is not a disturbance.
Сподіваюся, цей телефонний дзвінок не є порушенням.
The construction work caused a major disturbance to the residents.
Будівельні роботи спричинили значну турботу для мешканців.
noun — значення 2
A noisy commotion or a situation where people behave in a disorderly way in public.
Галаслива метушня або ситуація, коли люди поводяться безладно в громадських місцях.
Приклади:
Police were called to deal with a public disturbance.
Поліцію викликали, щоб розібратися із заворушенням у громадському місці.
The crowd caused a disturbance outside the stadium.
Натовп спричинив безлад біля стадіону.
noun — значення 3
A change in the normal or regular state of something, often causing a negative effect.
Зміна нормального або регулярного стану чогось, що часто спричиняє негативний ефект.
Приклади:
The storm caused a disturbance in the power supply.
Шторм спричинив збій у системі електропостачання.
noun — значення 4
A condition in which someone's mental or emotional health is not normal.
Стан, при якому психічне або емоційне здоров'я людини не є нормальним.
Приклади:
He was treated for a severe emotional disturbance.
Його лікували від серйозного емоційного розладу.
cause a disturbance — спричинити заворушення
Приклади:
Do not cause a disturbance in the library.
Не спричиняйте заворушення в бібліотеці.
civil disturbance — громадські заворушення
Приклади:
The city is recovering from civil disturbance.
Місто оговтується від громадських заворушень.