глибоко збентежений, божевільний
Distraught — прикметник, що описує стан глибокого емоційного розладу, сильної тривоги або розпачу.
adj — значення 1
Deeply upset, agitated, or worried, often to the point of being unable to think clearly.
Глибоко засмучений, збентежений або стурбований, часто до такої міри, що людина не може ясно мислити.
Приклади:
Tom is pretty distraught.
Том глибоко збентежений.
She was distraught after hearing the bad news.
Вона була розпачлива після того, як почула погані новини.
adj — значення 2
In a state of mental confusion or madness.
У стані психічного розладу або божевілля.
Приклади:
The prisoner appeared distraught and incoherent.
В'язень виглядав несамовитим і говорив незв'язно.