характерний, оригінальний, проникливий
Distinctive — прикметник, що описує щось особливе, характерне або таке, що легко вирізняється серед інших.
adj — значення 1
Serving to identify or distinguish a person or thing from others.
Такий, що служить для ідентифікації або вирізнення особи чи предмета серед інших.
Приклади:
The Cheshire Cat is known for its distinctive mischievous grin.
Чеширський Кіт відомий своєю характерною пустотливою посмішкою.
Each species has a distinctive call.
Кожен вид має свій відмітний заклик.
adj — значення 2
Having a special quality or style that is easy to recognize.
Маючий особливу якість або стиль, який легко впізнати.
Приклади:
It's distinctive.
Оригінально.
She has a very distinctive way of speaking.
У неї дуже особлива манера говорити.
adj — значення 3
Possessing the ability to discern or distinguish between different things.
Володіючий здатністю розрізняти або бачити відмінності між різними речами.
Приклади:
He has a distinctive eye for detail.
Він має проникливий погляд на деталі.
distinctive feature — характерна риса
Приклади:
A distinctive feature of this bird is its blue tail.
Характерна риса цього птаха — його синій хвіст.
distinctive style — оригінальний стиль
Приклади:
The artist developed a distinctive style.
Художник розробив оригінальний стиль.