розпусний, розбещений
Dissolute — прикметник, що описує людину, яка веде розпусне життя, нехтуючи моральними нормами та суспільними правилами.
adj — значення 1
Lacking moral restraint and behaving in a way that is considered improper or sinful.
Людина, яка не має моральних стримувань і поводиться неналежним або гріховним чином.
Приклади:
He led a dissolute life, ignoring all social norms.
Він вів розпусний спосіб життя, ігноруючи всі соціальні норми.
The king was known for his dissolute behavior at court.
Король був відомий своєю безпутною поведінкою при дворі.
adj — значення 2
Characterized by a reckless pursuit of sensual pleasures and self-indulgence.
Характеризується безрозсудним прагненням до чуттєвих задоволень та потуранням власним слабкостям.
Приклади:
His dissolute habits eventually ruined his health.
Його розбещені звички зрештою зруйнували його здоров'я.