незгода, висловлення незгоди
Dissension — це іменник, що означає розбіжність у поглядах, незгоду або конфлікт між людьми чи групами.
noun — значення 1
A state of strong disagreement or conflict between people within a group.
Стан сильної незгоди або конфлікту між людьми в межах певної групи.
Приклади:
The new policy caused a lot of dissension among the staff.
Нова політика спричинила великий розбрат серед персоналу.
There is growing dissension within the ranks of the party.
У лавах партії зростає незгода.
noun — значення 2
An act of expressing a dissenting opinion, often in a vocal or argumentative manner.
Акт висловлення незгодної думки, часто у гучній або суперечливій формі.
Приклади:
His public dissension surprised everyone at the meeting.
Його публічна суперечка здивувала всіх на зборах.
sow dissension — сіяти розбрат
Приклади:
They tried to sow dissension between the two allies.
Вони намагалися сіяти розбрат між двома союзниками.
cause of dissension — причина незгоди
Приклади:
The main cause of dissension was the budget cut.
Головною причиною незгоди було скорочення бюджету.