незадоволення, невдоволення
Dissatisfaction — це стан невдоволення або відсутність задоволення чимось, що не відповідає очікуванням.
noun — значення 1
A feeling of unhappiness or lack of satisfaction with a situation or service.
Відчуття нещастя або відсутність задоволення від певної ситуації чи послуги.
Приклади:
The customers expressed their dissatisfaction with the poor service.
Клієнти висловили своє незадоволення поганим обслуговуванням.
There is a growing sense of dissatisfaction among the employees.
Серед працівників зростає відчуття невдоволеності.
noun — значення 2
Something that causes a person to feel unhappy or discontented.
Те, що змушує людину почуватися нещасною або незадоволеною.
Приклади:
The lack of communication was a major dissatisfaction for the team.
Відсутність комунікації була головним джерелом невдоволення для команди.
express dissatisfaction — висловлювати незадоволення
Приклади:
They decided to express dissatisfaction regarding the new policy.
Вони вирішили висловити незадоволення щодо нової політики.
growing dissatisfaction — зростаюче невдоволення
Приклади:
There is growing dissatisfaction with the current economic situation.
Існує зростаюче невдоволення поточною економічною ситуацією.