порушення, безлад, розрив
Disruption — це іменник, що означає порушення нормального перебігу подій, розлад або переривання стабільного процесу.
noun — значення 1
An interruption to the regular flow or sequence of something.
Переривання звичайного перебігу або послідовності чого-небудь.
Приклади:
The storm caused a major disruption to the train schedule.
Шторм спричинив значне порушення у розкладі поїздів.
We apologize for any disruption to your service.
Ми перепрошуємо за будь-яке переривання у наданні ваших послуг.
noun — значення 2
A continuing act of disorder or chaos.
Тривалий стан безладу або хаосу.
Приклади:
The protest caused a total disruption in the city center.
Протест спричинив повний безлад у центрі міста.
Constant noise leads to the disruption of our work.
Постійний шум призводить до дезорганізації нашої роботи.
noun — значення 3
A breaking or bursting apart; a physical breach.
Розрив або розлом чого-небудь на частини.
Приклади:
The disruption of the pipeline led to a leak.
Розрив трубопроводу призвів до витоку.
cause disruption — спричиняти порушення
Приклади:
Roadworks will cause disruption to traffic.
Дорожні роботи спричинять порушення руху транспорту.
minimize disruption — мінімізувати порушення
Приклади:
We aim to minimize disruption during the renovation.
Ми прагнемо мінімізувати порушення під час ремонту.